вівторок, 22 серпня 2023 р.

Посилання на корисні документи

Обласні Серпневі студії 2023-2024 н.р.

18 серпня на базі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбулися Серпневі педагогічні студії із теми «Науково-методичний супровід упровадження Державного стандарту базової середньої освіти та підготовки педагогів в НУШ в умовах сучасних викликів».

Розглянули такі питання:

четвер, 22 червня 2023 р.

 Блог "Формувальне оцінювання" можна знайти за посиланням



6 клас. Пізнаємо природу. Пілотні матеріали

 КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ» 

6 КЛАС /  70 год, 2 год. на тиждень / І семестр

       за модельною навчальною програмою для закладів загальної середньої освіти авторки Коршевнюк Т.В. (програму рекомендовано наказом Міністерства освіти й науки України від 12.07.2021 № 795)


        У календарно-тематичному плані:
- подано теми занять в І семестрі, що охоплюють три навчальні теми: «Вчимося досліджувати природу», «Досліджуємо тіла, речовини, явища»,  «Дізнає́мося про Землю і Всесвіт».
- запропоновано види навчальної діяльності учнівства, які допоможуть досягти очікуваних результатів навчання, визначених модельною навчальною програмою.

Тематичне планування. І семестр: завантажити

Тематичне планування. ІI семестр: завантажити


Модельна навчальна програма курсу - за посиланням

Вебінар для вчителів інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» та географії в 6 пілотному класі НУШ

 ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ


Дата

Час

Тема

Спікер

21.06

10:00 – 10:30

Формувальне оцінювання як інструмент підвищення якості освіти

Раїса ШАГІЄВА, завідувачка лабораторії природничо-математичної освіти та технологій РОІППО


10:30 – 11:30

Особливості навчання інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» та географії в 6 пілотному класі НУШ

Світлана ЗЛАМАН, вчителька Рівненського ліцею № 18 Рівненської міської ради;


Ольга ПОЛІЩУК, вчителька Великоомелянського ліцею Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області


11:30 – 12:00

Особливості навчання географії в 6 класі Нової української школи

Юрій ЛИС, методист лабораторії природничо-математичної освіти та технологій РОІППО


12:00 – 13:30

Електронні (цифрові) освітні ресурси інтегрованих курсів природничої освітньої галузі та географії

Олексій ГРИГОРОВИЧ, к.х.н., методист Харківської академії неперервної освіти, автор підручників інтегрованого курсу «Довкілля»;


Олександр ЯНКАВЕЦЬ, заступник директора з навчально-виховної роботи КЗ «Вінницький ліцей № 7 імені Олександра Сухомовського, автор підручника «Пізнаємо природу»;


Галина ДОВГАНЬ, вчителька Харківської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 5, авторка підручника «Географія»

вівторок, 6 грудня 2022 р.

КОМПЕТЕНТНІСНО ЗОРІЄНТОВАНИЙ УРОК. ЙОГО СТРУКТУРА

ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ

У структуру компетентнісно спрямованого уроку, слід вносити наступні зміни:
  • конкретизувати загальну мету (цілі: освітні, розвивальні, виховні) уроку;
  • визначати предметні та ключові компетентності, формуванню яких буде присвячений даний урок;
  • формулювати цілі й визначати очікувані результати;
  • здійснювати мотивацію навчальної діяльності;
  • бажано в залежності від структури уроку розподіляти зміст на навчальні ситуації: теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо;
  • необхідно до кожної навчальної ситуації формулювати цільове завдання й відповідно до нього підбирати методи навчання, адекватні дидактичним функціям (засвоєнню, формуванню, узагальненню) та змісту навчального матеріалу (теоретичний, практичний).

ЕТАПИ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ

ЕТАП ОРІЄНТАЦІЇ. МОТИВАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Створення сприятливої атмосфери. Прийоми: епіграфи, інтелектуальна розминка тощо.
2. Мотивація. Прийоми: постановка проблемних питань, зв’язок з життям, з майбутнім, залучення досвіду дітей тощо.

ЕТАП ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ
1. Формулювання мети й проміжних цілей уроку.
2. Прогнозування змісту й результатів дільності. Прийоми: формулювання очікуваних результатів.

ЕТАП ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЇ
1. Організація навчальної діяльності.
2. Зміст навчальної діяльності:
теоретичний (теоретичні знання);
емпіричний (аналіз навчального матеріалу);
практичний (знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо).

ЕТАП РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ
1. Підведення підсумків. Прийоми: бесіда, відповіді на запитання щодо змістовного аспекту уроку.
2. Власне рефлексія: усна й письмова, інтелектульна й емоційна. Прийоми: сінквейн, висновки, «Шкала ефективності», «Лист побажань» тощо.
3. Цінування й оцінювання діяльності учнів на уроці (не тільки кінцевого результату, а й роботи в процесі уроку)
4. Обов’язковим елементом компетентнісно орієнтованого уроку будь-якого навчального предмета, у будь-якому класі (1-11) повинна бути фізкульпауза (фізкультхвилинка чи релаксація), як ефективний прийом формування здоров’язберігаючої компетентності учнів.

ЕТАП КОНТРОЛЬ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
"ЗАДАЄШ ДОДОМУ – ПЕРЕВІРЯЙ, 
НЕ ПЕРЕВІРЯЄШ – НЕ ЗАДАВАЙ!" 
Ю.О.Конаржевський

Невід’ємна складова комбінованого уроку. Але коли обсяг нового матеріалу значний і не пов’язаний з темою уроку, не обов’язково виділяти цю роботу в окремий етап. Та це в жодному разі не означає, що домашню роботу не треба перевіряти. Адже без відгуку, без оцінювання своєї діяльності учень не володіє головним – результатом, не відчуває успіху чи невдачі. Перевірка домашнього завдання є значним мотивуючим і стимулюючим фактором. Цей процес має бути організований так, щоб в учнів сформувалася стійка думка про неможливість не виконати домашнє завдання.

ЕТАП ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Вимоги: інструктаж щодо виконання, мотивування необхідності виконання, диференціація (варіативність і різноманіття), обов’язкова й варіативна частина, різнорівневі завдання (обов’язковий мінімум, тренувальний, творчий), нестандартність подачі домашнього завдання.


ТИПИ УРОКІВ

Урок засвоєння нових знань

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

ІІ. Цілепокладання.
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
2. Визначення очікуваних результатів.
3. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Цілереалізація.
1. Актуалізація й корекція опорних знань.
2. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв'язків і співвідношень в об'єктах вивчення.
3. Фізкультпауза.
4. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях,. . наближених до життєвих.
5. Повідомлення домашнього завдання.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.
1. Підведення підсумків уроку.
2. Рефлексія.
3. Цінування, оцінювання.

Урок засвоєння навичок і умінь

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

ІІ. Цілепокладання.
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
2. Визначення очікуваних результатів.
3. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Цілереалізація.
1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація й корекція опорних знань, практичного досвіду учнів.
2. Поглиблення навчального матеріалу, ознайомлення з правилами, алгоритмами виконання певних дій (ввідні, вступні вправи).
3. Первинне застосування знань (пробні вправи).
4. Фізкультхвилинка (релаксація).
5. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок (тренувальні вправи ).
6. Творче перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови з метою формування умінь (творчі вправи).

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.
1. Підведення підсумків уроку.
2. Повідомлення домашнього завдання.
3. Рефлексія.
4. Цінування, оцінювання.

Урок застосування знань, навичок і умінь

Учні самостійно виконують лабораторні, практичні досліди й завдання, обчислювальні, пізнавальні завдання, графічні, письмові роботи.

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

ІІ. Цілепокладання.
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності.
2. Визначення очікуваних результатів.

ІІІ. Цілереалізація.
1. Перевірка домашнього завдання; відтворення й коригування опорних знань, умінь, навичок, необхідних для самостійного виконання практичних завдань уроку.
2. Загальний інструктаж, усвідомлення алгоритму дій (осмислення змісту й послідовності практичних дій).
3. Самостійне виконання завдань під контролем і за допомогою учителя, враховуючи індивідуальні можливості).
4. Фізкультпауза.
5. Узагальнення й систематизація учнями результатів роботи.
6. Звіт учнів про способи й результати виконання роботи.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.
1. Підведення підсумків уроку.
2. Повідомлення домашнього завдання.
3. Рефлексія.
4. Цінування, оцінювання.

Урок узагальнення й систематизації знань

Проводиться після вивчення найважливіших розділів програми.

І. Орієнтація, мотивація діяльності (підготовка до активної навчальної діяльності).

ІІ. Цілепокладання.
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Визначення очікуваних результатів.

ІІІ. Цілереалізація.
1. Відтворення й коригування опорних знань, умінь, навичок.
2. Узагальнення й систематизація понять, засвоєння системних знань і їхнє застосування для пояснення нових фактів і для виконання практичних завдань.
3. Фізкультпауза.
4. Засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації знань.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.
1. Підведення підсумків уроку.
2. Повідомлення домашнього завдання, успішне виконання якого потребує системних знань, навичок, умінь.
3. Рефлексія.
4. Цінування, оцінювання.

Урок перевірки й корекції знань, навичок, умінь

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

ІІ. Цілепокладання.
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Визначення очікуваних результатів.

ІІІ. Цілереалізація.
1. Перевірка знань фактичного матеріалу (усна фронтальна бесіда, усна індивідуальна розмова).
2. Перевірка знань основних понять (письмова перевірка 8-10 хвилин, індивідуальне опитування).
3. Перевірка глибини усвідомлення знань (письмове опитування, самостійне складання таблиць, схем тощо).
4. Фізкультпауза.
5. Застосування знань у стандартних умовах.
6. Застосування знань у нестандартних умовах.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.
1. Підведення підсумків уроку.
2. Рефлексія.
3. Цінування, оцінювання.

Якщо робота проводиться письмово, то пункти 1-3, 5-6 етапу цілереалізації відображають логіку побудови завдань контрольної роботи.

Комбінований урок
А. УРОК ПЕРЕВІРКИ РАНІШЕ ЗАСВОЄНОГО МАТЕРІАЛУ Й ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

ІІ. Цілепокладання.
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Визначення очікуваних результатів.

ІІІ. Цілереалізація.
1. Перевірка виконання домашнього завдання.
2. Усебічна перевірка ступеня раніше засвоєних знань.
3. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.
4. Осмислення, первинна перевірка розуміння й корекція засвоєння нових знань.
5. Фізкультпауза.
6. Закріплення знань і способів дій.
7. Узагальнення й систематизація знань.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.
1.Контроль і самоперевірка знань.
2. Підведення підсумків уроку.
3. Рефлексія.
4. Інформування про домашнє завдання.
5. Цінування, оцінювання.

Комбінований урок
Б. УРОК ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ, НАВИЧОК І УМІНЬ, ТВОРЧЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЇХ НА ПРАКТИЦІ В НЕСТАНДАРТНИХ УМОВАХ

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

ІІ. Цілепокладання.
1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Визначення очікуваних результатів.

ІІІ. Цілереалізація.
1. Актуалізація опорних знань, навичок і умінь.
2. Вивчення нового матеріалу, його сприйняття, усвідомлення й осмислення.
3. Первинне застосування отриманих знань (пробні вправи).
4. Застосування навичок і умінь на готовому матеріалі в стандартних умовах (вправи за зразком, інструкцією).
5. Фізкультпауза.
6. Застосування узагальнених умінь у нестандартних ситуаціях (творчі роботи).
7. Самостійна робота: творче застосування знань, навичок і умінь, перевірка результатів роботи.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.
1. Підведення підсумків уроку.
2. Рефлексія.
3. Інформування про домашнє завдання.
4. Цінування, оцінювання.

пʼятниця, 26 серпня 2022 р.

25 серпня в онлайн-режимі відбулась Серпнева  зустріч нашої професійної спільноти. Були обговорені виступи спікерів на обласних Серпневих студіях, а також розглянуті основні методичні рекомендації, що стосуються нових стандартів оцінювання, організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів, змін у програмі з основ здоров’я.




понеділок, 22 серпня 2022 р.

Курс "Природничі науки". Автори: Жанна Білик, Тетяна Засєкіна, Ганна Лашевська, Володимир Яценко


Інформацію про даний курс, матеріали, тематичне планування можна знайти тут.

Серпневі педагогічні студії відбулися




22 серпня 2022 року працівниками РОІППО проведено щорічні Серпневі педагогічні студії з теми "Нова Українська школа: виклики і перспективи".

Спікери секцій акцентували увагу на питаннях компетентнісного підходу до організації освітнього процесу, реалізації Державного стандарту базової середньої освіти у 5 класах, створенні дієвої системи оцінювання для досягнення результатів навчання учнів, ціннісній складовій нової української школи як фундаменту української освіти, реалізації державних освітніх та професійних стандартів, на найважливіших питань професійного супроводу вчителів-предметників для ефективного здійснення ними освітнього процесу в новому навчальному році, ресурсних можливостях спеціальної освіти.

Також були обговоренні питання науково-методичних і прикладних основ створення та підтримки адаптивного освітнього середовища.
Завдяки активному обговоренню актуальних питань в галузі освіти за участю керівників установ і закладів у сфері освіти, відомих науковців, досвідчених педагогів і працівників видавничих структур вдалося досягнути продуктивної взаємодії у висвітленні важливих питань організаційного та методичного забезпечення освітнього та управлінського процесів.

Матеріали Серпневих педагогічних студій можна знайти тут або на сайті РОІППО.

вівторок, 26 жовтня 2021 р.

26 жовтня на базі Білокриницького ліцею відбулося засідання методичного об'єднання. Розглянули такі питання:

1. Ведення блогу групи (Наталія Яцук)

2. Засідання журі ІІ туру І етапу олімпіади з біології (члени МО)

3. Ознайомлення з новинками методичної літератури (Руслана Пашковська)


понеділок, 30 серпня 2021 р.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬ... by Наталія Яцук

Оцінювання навчальних досягнень. Витяг із "Методичних рекомендацій"

Основними видами оцінювання є: поточне, тематичне, семестрове, річне, державна підсумкова атестація. 

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних) та навчальної активності школярів. 

Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів із тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. 

Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології в кінці семестру. З біології проводиться дві тематичні контрольні роботи: у першому і другому семестрах. Проведення семестрової контрольної роботи програмами з біології не передбачено. Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Обов’язковим елементом тематичної контрольної роботи мають бути завдання з короткою та розгорнутою відповіддю. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контролю знань або на окремих проштампованих аркушах паперу. Зберігаються роботи в кабінеті біології протягом навчального року. 

Відповідно до інструкції з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496, тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом «Тематична» без зазначення дати. 

За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова оцінка у відповідні колонки «І (ІІ) семестр», а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При виставленні семестрової оцінки мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. 

Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають ураховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо. 

Учні мають право на підвищення семестрової оцінки. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з написом «Скоригована» поруч із колонкою «І (ІІ) семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. Семестрові та річні роботи, як окремі підсумкові роботи, не проводяться. 

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр і не пізніше 6 робочих днів після завершення ІІ семестру, на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

Проведення та оцінювання л. досліджень, проєктів, практичних та лабораторних робіт. Витяг із "Методичних рекомендацій"

Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології. Учні виконують їх на етапі вивчення нового матеріалу за завданнями, які пропонує вчитель, з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати біологічні об’єкти та власні спостереження, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Прийоми виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначаються учителем з урахуванням вимог програми, вікових особливостей та рівня сформованості навчальних умінь в учнів. Виконання лабораторних досліджень фіксується в класному журналі на сторінці «Зміст уроку». Приклад запису: «Водорості (зелені, бурі, червоні). Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей». Програмою не передбачено оцінювання лабораторних досліджень, оскільки їхня мета – набуття нових знань у процесі діяльності та формування спеціальних умінь. 

Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок. Виконання практичних і лабораторних робіт оцінюється в усіх учнів, зокрема оцінюванню насамперед підлягають практичні вміння, визначені метою роботи, як-от: уміння налаштовувати мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати, тобто знаходити спільні та відмінні ознаки біологічних об’єктів тощо. Практичні та лабораторні роботи оформляються учнями в робочому зошиті або в зошиті з друкованою основою й обов’язково оцінюються. У кожного учня має бути оцінка за виконання як мінімум однієї лабораторної / практичної роботи, передбаченої програмою у змісті певної теми. Перед початком практичної, лабораторної роботи, дослідження, дослідницького практикуму вчитель проводить інструктаж із безпеки життєдіяльності, про що робить запис у класному журналі в графі «Зміст уроку»: Лабораторна робота № (ставиться номер роботи та тема з навчальної програми). Інструктаж із БЖД. Наприклад, запис до практичної роботи в 6-му класі: «Практична робота № 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа. Інструктаж із БЖД». 

Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності в процесі розв’язування пізнавальних завдань. Із метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою запропоновано орієнтовні теми мініпроєктів або проєктів. Проєкти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми. Форма представлення результатів проєкту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проєкт може бути колективним і виконуватися на уроці. Протягом навчального року учень обов’язково виконує один навчальний проєкт (індивідуальний або груповий). Захисту проєктів можна присвятити частину відповідного за змістом уроку (у цьому разі в класному журналі в графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального / навчальних проєкту / проєктів» із зазначенням його / їхньої тематики) або окремий урок (якщо виконання навчального проєкту відбувається на уроці, в класному журналі робиться запис: «Навчальний проєкт» із зазначенням його теми).

ЗБД, 6 клас

  Планування робила сама